Живлення річок залежить від кліматичних умов тієї території, де протікає річка. Тому всі річки за характером живлення поділяються на такі основні типи:
- переважно дощовим;
- переважно сніговим;
- льодовиковим;
- підземними водами;
- змішаним живленням.
Більшість річок помірного поясу мають змішаний тип живлення. Тобто такі річки наповнюються за рахунок дощів, снігів та підземних вод. Річки цієї кліматичної зони, які беруть початок з високих гір, вкритих льодовиками, живляться ще й за рахунок талих вод високогірних льодовиків. До таких річок відносяться річки Євразії та Північної Америки: Міссісіпі з Міссурі, Рейн, Дунай та багато інших.
Для всіх практично річок світу характерний змішаний тип живлення. Але в окремих кліматичних умовах той чи інший тип живлення є переважаючим.
Так, для річок, що протікають в екваторіальному, субекваторіальному та тропічному вологому поясах, переважаючим є дощове живлення. Це – Конго та Замбезі в Африці, Амазонка та Оріноко в Південній Америці. Дощове живлення характерне і для річок, які перебувають під впливом тривалих мусонних дощів. Прикладом можуть слугувати річки Південно-Східної Азії, серед яких найбільшими є Меконг та Янцзи.
Річки з переважаючим сніговим живленням протікають в північній частині Північної Америки та на півночі Євразії, де спостерігаються тривалі затяжні зими із стійким сніговим покривом. Такі річки переповнюються талими сніговими водами навесні або й на початку літа. До таких річок відносяться річки басейну Північного Льодовитого океану: Лена, Об, Єнісей, Маккензі.
Переважно льодовикове живлення характерне для високогірних річок, які беруть початок з вершин, покритих льодовиками і протікають в пустельній зоні. Яскравим прикладом річок з переважаючим льодовиковим живленням є Амурдар´я та Сирдар´я, які влітку наповнюються талими водами високогірних льодовиків Паміру та Тянь-Шаню.
Річки, які протікають в рівнинній області пустельної зони, живляться переважно підземними водами. До таких річок в основному відносяться річки басейну внутрішнього стоку.
