Високогірне озеро Тітікака


Високогірне озеро Тітікака знаходиться в Андах, на висоті 3812 метрів, на кордоні Перу та Болівії в межах плоскогір’я Антіплано.

Високогірне озеро Тітікака

Загальна площа озера 8300 км. Найбільша його ширина складає 80 км, а максимальна глибина водойми 304 м. Середня глибина Тітікака коливається в межах 140-180 м. З високогірних льодовиків, що оточують Альтіплано беруть початок безліч річок. Більша частина цих водотоків потрапляє в озеро. Солоність води близько 1 проміле. Тому озеро вважається прісноводним. Лише одна річка Десагуадеро бере початок з Тітікака і несе свої води до безстічного озера Поопо.

Температура води в озері майже не змінюється на протязі року і складає 10 – 12 градусів. Лише вночі температура на високогір’ї падає настільки, що вода озера встигає замерзнути в прибережній частині.

На думку вчених геологів сучасне високогірне озеро близько 100 мільйонів років тому існувало в складі давнього морського басейну і знаходилось на 3750 м нижче нинішнього свого положення. В ті давні часи сучасна високогірна водойма існувала в якості затоки, яка в результаті інтенсивних горотвірних процесів була піднята разом з окремими ділянками земної поверхні. Доказом є наявність у водах Тітікака морської риби, морських ракоподібних та навіть акул. Часто і на берегах озера знаходять рештки морської фауни.

Існує безліч припущень щодо походження назви озера. В перекладі з мови аймара «Тітікака» звучить як «священний камінь». Згідно з іншими версіями назва озера перекладається як «кам´яна пума» чи «олов’яне поле». Кожна з цих версій опирається на особливості самої водойми. Зокрема, назва «кам´яна пума» відображає обриси озера, що нагадують силует пуми, якщо дивитись на нього з певної висоти.

Високогірне озеро Тітікака

Високогірне озеро Тітікака

Береги озера заселені народами аймара та кечуа. Крім того, в межах озерної гладі існують плавучі очеретяні острови, на яких проживають індіанці уру. Ці плавучі поселення в свій час створювались для оперативного переміщення людей при виникненні небезпечних ситуацій. Жителі очеретяних островів використовують очерет для створення житла, будівництва човнів, виготовлення одягу та інших необхідних предметів побуту.

Коментувати