Основні типи озер


Озерами називають природні заглиблення на суші постійно заповнені водою.

Всі озера нашої планети надзвичайно різноманітні за своїми особливостями. Кожне з них унікальне. Але всі існуючі озера можна згрупувати за певними ознаками.

Отже, озера розрізняють за:

  • характером походження озерних улоговин;
  • характером стоку;
  • термічним режимом;
  • хімічним складом;
  • наявністю життя.

В свою чергу за характером походження озерних улоговин можна виділити такі основні типи озер:

  • Тектонічні. Ці озера утворюються в розломах земної кори під час інтенсивних горотворних процесів. Як правило, такі озера зустрічаються в сейсмічно активних зонах і характеризуються значними глибинами та видовженою формою. До озер тектонічного типу відносяться найглибше в світі озеро Байкал, високогірне озеро Тітікака в Андах та озеро, розташоване в межах Східно-Африканського розлому – Танганьїка.
  • Вулканічні. Ці озера також утворюються в результаті активних рухів земної кори і формуються в кратерах вулканів, тому і зустрічаються там, де спостерігається інтенсивна вулканічна діяльність, а саме в Ісландії, Італії, на Камчатці.
  • Реліктові. Ці озера ще називають залишковими, адже вони залишились від давніх морських басейнів, втративши зв’язок з океанами. До таких озер відносяться Каспійське а Аральське моря та озеро Чад.
  • Льодовикові. Озерні улоговини цих озер сформувались в результаті діяльності давнього льодовика. Такі озера не відрізняються великими глибинами і зустрічаються певними групами одне поблизу іншого. Прикладом таких озер можуть бути Ладозьке та Онезьке в Євразії та Північноамериканські озера.
  • Карстові. Ці озера сформувались в результаті впливу води на розчинні гірські породи. Такі озера не займають значних площ, але як правило зустрічаються одне поблизу одного. До таких озер відносяться Шацькі озера.
  • Лиманні. Їх іще називають лагунними, оскільки такі озера формуються на узбережжі морів в гирлах річок. Прикладом цих озер є Маракайбо в Південній Америці та Сасик на півдні України.
  • Загатні. Ці озерні улоговини утворились в результаті загачування русла річки природним способом. Таким чином утворилось озеро Тана в Африці та озеро Синевир на Україні.
  • Стариці. Ці озера утворюються в результаті зміни русла річки, коли на території заплави залишається ділянка старого річища. Такі озера мають незначні розміри і зустрічаються вздовж русел рівнинних річок.

Озеро 2

За характером стоку розрізняють стічні та безстічні озера. Стічні озера можуть слугувати річкам і витоком і гирлом, а безстічні озера лише приймають води річок, втрачаючи воду під час випаровування. Тому вода в стічних озерах прісна, а в безстічних – солона. До стічних відносять озеро Атабаску в Північній Америці, а до безстічних – озеро Балхаш в Євразії.

За термічним режимом розрізняють помірні, тропічні та полярні озера. Для помірних озер характерна зміна температури води з глибиною залежно від пори року. Температура води в тропічних озерах зменшується з глибиною, а в полярних озерах спостерігається протилежне явище.

За хімічним складом озера можуть бути прісними та мінеральними. Прісні озера мають солоність, яка не перевищує 1 проміле. Якщо солоність вища, озеро вважається мінеральним.

За наявністю життя розрізняють бідні на фітопланктон та поживні речовини оліготрофні озера. Такі озера досить прозорі, містять мало поживних речовин і багаті киснем. Такі типи озер характерні для високогірних районів.

Евтотрофні озера мають найсприятливіші умови для розвитку рослинного та тваринного світу.

В дистрофних озерах майже відсутні представники фауни та флори. Такі озера характерні для заболочених регіонів.

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *