Національний парк Серенгеті


Один з найстаріших та найбільших з усіх існуючих національних парків, парк Серенгеті славиться регулярними масовими міграціями тварин з найбільш засушливих територій до більш вологих: щороку тисячі зебр, антилоп, газелей долають сотні кілометрів в пошуках соковитої трави та води. Саме тут можна впевнитись в справедливості вчення Дарвіна про закони природнього добору. На кожному кроці на травоїдних тварин полюють крокодили, леви та гепарди, примушуючи їх бути пильними, сильними та швидкими.

Серенгеті

Величезні табуни буйволів, слонів, жирафів живою рікою рухаються по савані і цей «парад тварин» вражає своєю величчю кожного, кому довелось його спостерігати. Однак головним видовищем Серенгеті, незважаючи на його жорстокість, є полювання хижаків та їх способи підстерігати здобич. Вдале полювання ніяким чином не впливає на чисельність популяції. Адже під час міграцій на території Серенгеті у тварин народжується близько 8 тисяч малят.

Серенгеті

Парк займає величезну площу, яка простяглась від північної частини Танзанії до півдня Кенії. Назва цього національного парку походить від масайського слова «siringet», що в перекладі значить «безкрайня рівнина». Парк Серенгеті розташований на висоті від 920 до 1850 м над рівнем моря. Ця природоохоронна територія добре відома не лише в Африці, але й в усьому світі. Тут під захистом міжнародних організацій вільно почувають себе мільйони крупних травоїдних тварин та тисячі хижаків. Такої концентрації тварин на одиницю площі не спостерігається ні в одній частині світу.

Серенгеті

Ґрунти саван Серенгеті мають вулканічне походження. Тому вони відрізняються надзвичайно високою родючістю і майже завжди вкриті соковитими травами. Серед високої трави зустрічаються поодинокі акації, зарості колючих чагарників, листям і гіллям яких живляться численні жирафи та слони. Серед рівнин вирізняються окремі гранітні брили, з яких хижакам зручно вести спостереження за антилопами, зебрами, газелями та буйволами, що мирно пасуться на відкритих просторах. В річках водяться крокодили та бегемоти.

На території сучасного парку з давніх часів проживали масаї. Незважаючи на те, що основним заняттям їх було і залишається полювання, вони не змогли заподіяти такої шкоди тваринному світу Серенгеті, як це зробили європейці з кінця ХІХ століття. Після експедиції до цієї частини Африки німецького мандрівника О. Баумана, що припала на цей період, почалось масове знищення тварин. До Серенгеті їхали всі любителі полювання з усіх куточків Європи і знищували тварин заради розваги і власної втіхи. Лише в 1921 році схаменулись і взяли під охорону тварин на цій території, а вже в 1951 році за ініціативи вчених дослідників Б. Гржимека та його сина Михаеля тут було створено національний парк. Їх знаменита книга «Серенгеті не повинен вмерти» та однойменний фільм обійшли весь світ.

Відео: Национальный парк Серенгети _ Serengeti (2011)

Коментувати