Азовське море


Азовське море омиває береги двох сусідніх держав України та Росії і відноситься до типу внутрішніх морів басейну Атлантичного океану. Це море найбільш віддалене від океану. Вихід в Атлантичний океан здійснюється через Керченську протоку, Чорне море, протоку Босфор, Мармурове море, протоку Дарданелли, Середземне море та Гібралтарську протоку.

Загальна площа акваторії Азовського моря становить всього 39 тисяч квадратних кілометрів. Не випадково древні греки вважали його озером. Та й на географічній карті море має вигляд затоки Чорного моря. Однак Азовське море є окремим морем, тому що на відміну від Чорного моря характеризується певними особливостями водних мас.

Карта Азовського моря

Дно Азовського моря знаходиться в межах затоплених ділянок давньої докембрійської Східно-Європейської платформи та молодої Скіфської платформи, які відносяться до материкового типу земної кори. Тому тут спостерігаються незначні глибини, найбільші серед яких не перевищують відмітку 14 м. Тож Азовське море тримає пальму першості щодо найменших морських глибин серед морів світу.

Незначні глибини значно впливають на формування кліматичних умов. Влітку температура азовських водних мас сягає до +32 градусів, що є досить сприятливим показником для відпочинку і рекреації. Однак в зимовий період це море вкривається кригою в прибережній смузі. Під час особливо суворих зим крига покриває всю площу морського басейну. Панівні вітри взимку часто спричиняють дрейф криги  та нагромадження її в тороси.

Азовське море є одним із найменш солоних морів. Його солоність становить лише 13 проміле. Це пояснюється великою кількістю прісної води, що потрапляє у море з навколишніх річок. В прибережній смузі біля гирла річок солоність моря не перевищує 2 проміле. Тому в цих водах можна зустріти не лише представників морської фауни, а й мешканців прісних водойм. В  ой же час затока Сиваш, що відокремлена від моря довгою піщаною косою під назвою Арабатська Стрілка, має значно вищу солоність. При інтенсивному випаровуванні вода тут набуває стану ропи, з якої видобувають сіль.

Серед найбільших річок, що впадають в Азовське море варто назвати Дон, Кальміус, Кубань, Молочну.

Завдяки незначним глибинам води Азовського моря добре перемішуються і збагачуються киснем. Тому незважаючи на небагатий видовий склад біологічна продуктивність цього моря на протязі тривалого періоду була однією з найвищих у світі. Однак в звˊязку з низкою несприятливих екологічних факторів та забрудненням акваторії, в Азовському морі спостерігається зміна хімічного складу морської води і як наслідок зменшення кількості морських організмів.

В Азовському морі достатньо різноманітних мінеральних ресурсів, серед яких важливе значення мають нафта, природний газ, цілющі грязі та ропа Сиваша. На численних островах, півостровах та піщаних косах гніздяться багато видів птахів, більшість з яких занесені до Червоної книги. Для їх охорони в цьому регіоні створено природоохоронні території та заповідні зони.

Відео: Азовське море

Відео: Мандруємо разом ( Азовське море )